Спільнота учителів природничої освітньої галузі
Консультант КУ ХМР «ЦПРПП» –
ЛЕЗНЮК Аксинія Михайлівна
Тел/Telegram/Viber +380677532410
Хмельниччина успішно завершила проведення основного етапу міжнародного порівняльного дослідження якості освіти PISA-2025 (Programme for International Student Assessment)!
В циклі PISA 2025 року серед трьох ключових галузей (читання, математика та природничо-наукові дисципліни) основною була природничо-наукова. На додачу до ключових галузей було включено оцінювання з інноваційних і додаткових галузей, зокрема, навчання в цифровому світі (Learning in the Digital World, LDW) та оцінювання з іноземної мови (Foreign Language Assessment, FLA), а саме англійської.
У циклі PISA-2025 в Україні дослідження відбувалось загалом у 17 регіонах, де безпекова ситуація давала змогу провести оцінювання в приміщеннях закладів освіти, і тривало з 17 березня по 04 травня.
До вибірки дослідження від Хмельницької області було включено 455 учнів та студентів 14 закладів загальної середньої та вищої освіти (для порівняння – у PISA-2022 учасниками від області були 266 учнів та студентів 8 закладів освіти).
Основний етап дослідження, незважаючи на умови воєнного стану, тривоги, які лунали упродовж цього часу, періодичні замінування закладів освіти, в яких проходило тестування, та інші проблемні ситуації, в нашій області було проведено у повному обсязі. Хмельниччина не підвела та свої зобов’язання виконала! Жоден із закладів освіти від участі не відмовився!
Джерело https://hoippo.km.ua/?p=14536
Сьогодні, 12 травня у світі відзначають День екологічної освіти.
Історія цього дня починається з 1992 року, коли на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро, де обговорювалися проблеми навколишнього середовища, було підкреслено величезне значення екологічної освіти населення всіх країн світу в реалізації стратегії сталого розвитку людства.
В Україні день екологічних знань відзначається з 1996 року за ініціативи громадських природоохоронних організацій. Основним завданням цього дня є інформованість громадськості про стан справ у сфері екологічної безпеки, дотримання місцевими суб’єктами чинного природоохоронного законодавства.
День відзначається шляхом організації та проведення конференцій і семінарів, круглих столів, присвячених питанням довкілля. Все важливішим стає формування екологічної поведінки людини, яка базується на повному екологічному мисленні.
«НООСФЕРА» УСПІШНО ЗАКІНЧИЛА ЧЕТВЕРТИЙ АНТАРКТИЧНИЙ СЕЗОН: ВІН РЕКОРДНИЙ ЗА КІЛЬКІСТЮ РЕЙСІВ ТА МІЖНАРОДНИХ СПІВПРАЦЬ
Завершився найактивніший — четвертий антарктичний сезон українського науково-дослідницького криголама «Ноосфера». Після майже 5 місяців роботи судно повернулося до порту Кейптауна (ПАР) вчора, 10 травня 2025 року. За цей час команда «Ноосфери» здійснила рекордних 5 рейсів в Антарктику, а найбурхливішу на планеті протоку Дрейка перетинала 10 (!) разів. Загалом судно пройшло понад 20 тис. морських миль (більш як 37 тис. км), що майже дорівнює довжині екватора Землі
Цей шлях наш флагман подолав, щоб:
– забезпечити перезмінку річних 29-ї та 30-ї Українських антарктичних експедицій, а також доправити до «Вернадського» та назад сезонну експедицію, що виконувала завдання на станції впродовж антарктичного літа;
– провести спільні рейси з експедиціями антарктичних програм Польщі, США, Іспанії та Чехії. Ці рейси були виконані коштом зазначених держав, і дали Україні більше можливостей забезпечити потреби власної програми, зокрема, доставляти до «Вернадського» додаткові вантажі та фахівців;
– виконати низку геологічних, океанографічних і метеорологічних досліджень. Так, у межах міжнародного проєкту OCEAN:ICE українські науковці вперше запустила 6 аргобуїв, які вже активно збирають інформацію про течії в Південному океані. Також наші вчені вперше провели одночасне радіозондування атмосфери з «Вернадського» та «Ноосфери», щоб більше дізнатися про процеси утворення хмар та опадів у нашому районі та їхній вплив на океан, морський лід і танення льодовиків.
«Пишаємося, що навіть в умовах повномасштабного вторгнення рф ми не тільки лишаємося частиною світової науки та продовжуємо дослідження в Антарктиці та Південному океані, а й за рахунок збільшення міжнародної співпраці додали нові напрями досліджень й отримали додаткові можливості. Тож цей сезон став рекордним не лише за кількістю рейсів, а й колаборацій з іноземними партнерами», — зазначив директор НАНЦ Євген Дикий.
Водночас через російську агресію «Ноосфера» поки не може повернутися в порт приписки — Одесу. Тому наразі перебуватиме в порту тимчасової дислокації — Кейптауні (ПАР).
Насичену програму четвертого сезону виконали два українські капітани родом з Одеської області: Павло Панасюк та Андрій Старіш. Павло успішно водить «Ноосферу» ще з її першої антарктичної місії 2022 року. Для Андрія це був перший сезон в ролі капітана, але до того він успішно себе зарекомендував як старпом.
Відчути вайб четвертого сезону пропонуємо завдяки неймовірним фото, зробленим, зокрема, з борту «Ноосфери».
Завершився збір даних на PISA 2025: хто брав участь у тестуванні
Основний етап збору даних дев’ятого циклу Міжнародного дослідження якості освіти PISA 2025 тривав з 17 березня до 4 травня. Учасники дослідження проходили тестування з трьох ключових галузей: читання, математики, природничо-наукових дисциплін.
Кого тестували
Цьогоріч майже 9 тисяч українських 15-річок — учнів і студентів із 298 закладів освіти — виконували тестові завдання. У дослідженні PISA взяли участь представники 17 українських регіонів: Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та міста Києва.
Що досліджують у цьогорічному PISA:
- традиційно (вже втретє в Україні) перевіряли компетентності з таких ключових галузей, як читання та математика,
- вперше оцінюватимуть та аналізуватимуть рівень знань і сформованість компетентностей у природничо-науковій галузі,
- частина учнів виконувала завдання з інноваційної галузі «Навчання у цифровому світі» (Learning in the Digital World, LDW),
- також учнів тестували в додатковій галузі — оцінювали знання з англійської мови (Foreign Language Assessment, FLA). Україна стала однією з 22 країн-учасниць, які долучилися до тестування з англійської мови.
Які результати дає дослідження
Основна мета дослідження — не перевірка знань з конкретних навчальних курсів, а визначення вміння застосовувати здобуті знання в реальних життєвих ситуаціях. Основними учасниками PISA є країни Організації економічного співробітництва та розвитку, а також інші країни, які вирішили приєднатися до дослідження. Крім того, до кола учасників можуть долучатися й суб’єкти субнаціонального рівня, як-от великі міста, провінції, області, землі тощо. З огляду на це в документах PISA часто використовуваним є поняття «країни / економіки-учасниці». В останніх циклах PISA брали участь понад 90 країн / економік.
PISA дозволяє дослідити, як особистісні, соціально-економічні, навчальні та інституційні чинники впливають на освітні результати учнівства.
Це вже третя участь України у PISA (після циклів 2018 і 2022 років) та друга, проведена в умовах повномасштабної війни. Результати дослідження допоможуть не лише порівняти освітні досягнення українських учнів з результатами їхніх однолітків з інших країн, а й оцінити вплив війни на освітню систему та визначити напрями для її подальшого розвитку.
Джерело https://osvitoria.media/news/zavershyvsya-zbir-danyh-na-pisa-2025-hto-brav-uchast-u-testuvanny/
Global Teacher Prize Ukraine 2025: розпочалося подання заявок
Міністерство освіти і науки оголосило старт прийому заявок на престижну національну премію Global Teacher Prize Ukraine 2025. Уже вдев’яте премія відзначає вчителів, які змінюють життя учнів і трансформують українську освіту.
Переможець отримає 1 мільйон гривень на втілення власного освітнього проєкту та представить Україну на міжнародному рівні. Окрім головної нагороди, передбачені й спеціальні відзнаки в таких номінаціях:
- “Вчитель математики”
- “Вчитель STEM”
- “Вибір серцем” — для педагогів, які навчають дітей у лікарнях
- “Вибір українців” — за результатами голосування на платформі “Дія.Освіта”
Подати заявку або номінувати вчителя можна до 1 липня на сайті.
Джерело https://nus.org.ua/2025/04/08/global-teacher-prize-ukraine-2025-rozpochalosya-podannya-zayavok/
___________________________________________________________________________
Перехід до екотуризму на природоохоронних територіях через тлумачення спадщини
Карпатський гірський регіон являє собою спільний і динамічний простір природного, культурного та соціально-економічного характеру, важливий для розуміння національної, культурної та природної спадщини. Маючи високий екологічний та економічний потенціал, регіон зазнає швидких негативних екологічних, соціальних і політичних змін, який особливо відчутний в українській частині Карпатського регіону.
Загальна площа природно-заповідного фонду в Україні становить лише біля 7% території, що набагато менше цільових показників взятих нашою країною в рамках євроінтеграційних зобов’язань. Проте і ця територія стикається з багатьма проблемами, такими як вплив російської військової агресії, конфліктні інтереси землекористування та недостатній розвиток туризму. Обмежене фінансування перешкоджає покращенню управління заповідними територіями, а збалансування природоохоронних цілей з економічним розвитком вимагає ретельного планування.
Під час післявоєнної відбудови України прогнозується зростання міжнародного туризму як одного з найбільш прибуткових секторів економіки. Тому розробка адаптивних стратегій на місцевому рівні має вирішальне значення для забезпечення ефективного захисту природної спадщини та різноманітних ландшафтів українських Карпат.
Для подолання можливих конфліктів між різними соціальними групами необхідні зміни у сприйнятті співпраці та впровадження програм підготовки нових експертів у сфері управління природоохоронними територіями, на основі тлумаченняспадщини та її збереження.
У рамках проєкту «Перехід до екотуризму на природоохоронних територіях через тлумачення спадщини» («Shifting towards Ecotourism in Protected Areas through Heritage Interpretation»), що підтриманий Вишеградським Фондом, НЕЦУ з партнерами продовжує знайомити місцеві громади з кращими практиками країн Вишеградської четвірки. Проєкт впроваджується протягом січня 2025 – лютого 2026 рр.
Проєкт спрямований на розбудову потенціалу у сфері управління природоохоронними територіями, виховної роботи з відвідувачами та розвитку екологічно-обґрунтованого міжнародного туризму через тлумачення культурної та природної спадщини Карпатського регіону. Цей інструмент використовується як в країнах ЄС, так Північної Америки, відкриваючи можливості для сталого туризму, одночасно підвищуючи роль природних парків в освіті громад щодо збереження біорізноманіття.
Джерело https://necu.org.ua/proyekty/heritagev4ua/
STEM-тиждень – 2025
З 21 по 25 квітня 2025 року відділ STEM-освіти проводить захід «STEM-тиждень – 2025» у рамках Всеукраїнського фестивалю «STEM-весна – 2025».
Мета: консолідація зусиль та обміну досвідом педагогічної громадськості щодо розвитку напрямів STEM-освіти в закладах освіти, участь у квітневих Європейських STEM-подіях.
До участі запрошуються педагогічні працівники закладів освіти різних типів і форм власності. Захід «STEM-тиждень – 2025» відбудеться відповідно плану та висвітлюватиметься в соціальній мережі «Фейсбук» на сторінці групи ВідділSTEM-освітиІМЗО. Інформацію про захід учасники можуть збирати за хештегами: #STEMтиждень_spring2025, #ідеяSTEMтиждень_spring2025.
План* проведення заходу «STEM-тиждень – 2025» – за покликанням https://imzo.gov.ua/events/stem-tyzhden-2025/
Україна ініціювала міжнародний день: 27 листопада стане Днем залучення до науки заради сталого розвитку
14 квітня Виконавча рада ЮНЕСКО на своїй 221-й сесії підтримала ініціативу України про проголошення 27 листопада Міжнародним днем залучення до науки заради сталого розвитку. Рішення ухвалили більшістю голосів серед 58 держав — членів організації.
У своєму виступі заступник Постійного представника України при ЮНЕСКО Микола Мовчан підкреслив, що мета відзначення цього дня — привертати увагу до науки, залучати молодь до наукової діяльності, популяризувати наукову освіту.
Ініціатор подання, президент Малої академії наук України (Центру 2-ї категорії під егідою ЮНЕСКО), професор Станіслав Довгий наголосив, що 27 листопада є символічною датою для нашої держави, адже Міжнародний день залучення до науки заради сталого розвитку відзначатимуть щороку в день народження видатного українського науковця, багаторічного президента Академії Бориса Патона та в день заснування Національної академії наук України. «Це історичне рішення, адже Україна виступила ініціатором і автором міжнародного заходу під егідою ЮНЕСКО. Для мене це — результат шести років наполегливої роботи й водночас надзвичайно важливий крок для утвердження ролі України у світовій науковій та освітній спільноті», — зазначив президент МАН.
Це рішення підтверджує зусилля ЮНЕСКО у просуванні освіти й науки для сталого розвитку та наукової грамотності, а також підкреслює роль молоді як пріоритетної цільової групи. Відзначення цього міжнародного дня заохочуватиме різні групи населення до участі в наукових дослідженнях, підвищить обізнаність та довіру до науки в усьому світі.
Новий міжнародний день відбуватиметься в синергії з Міжнародним десятиліттям науки для сталого розвитку (2024–2033), ухваленим на Генеральній асамблеї ООН 25 серпня минулого року. Вкрай важливо, що започаткування цього дня підтримав ідеолог десятиріччя, видатний французький фізик Мішель Спіро.
Ініціатива стала можливою завдяки зусиллям Національного центру «Мала академія наук України» (Центру 2-ї категорії під егідою ЮНЕСКО), Постійного представництва України при ЮНЕСКО, Національної комісії України у справах ЮНЕСКО та МЗС України у співпраці з Національною академією наук України.
Джерело https://man.gov.ua/about/news/ukrayina-iniciyuvala-mizhnarodnij-dens-27-listopada-stane-dnem-zaluchennya-do-nauki-zaradi-stalogo-rozvitku
Природнича галузь як фундамент конкурентоспроможності країни: МОН зібрало експертів й експерток для оновлення природничої освіти
8 квітня 2025 року в «Музеї науки» Малої академії наук відбулося експертне коло з оновлення змісту природничої освітньої галузі. Захід зібрав освітян і освітянок, науковців і науковиць, а також представників і представниць громадського сектору, які обговорили шляхи відновлення престижу природничих наук та їхньої ролі у зміцненні економіки та обороноздатності України.
Зустріч організували Міністерство освіти і науки України спільно з Малою академією наук у межах політики «Освіта для життя», що підсилює реформу НУШ. Природнича галузь увійшла до переліку пілотних, зміст яких оновиться вже у 2025 році та буде впроваджено в пілотних школах разом з оновленим змістом мистецької і технологічної галузей.
Учасники й учасниці зауважили, що сьогодні невелика кількість учнів і учениць навчається на математичному профілі, а на природничих — ще менше. Проблема особливо гостра в сільській місцевості, де подекуди немає жодного закладу освіти, який би пропонував природничі профілі. Було наголошено, що для розвитку оборонно-промислового комплексу та інноваційної економіки країні потрібно значно більше фахівців із природничою та інженерною освітою. Тому важливо як підтримувати дітей, які вже виявили обдарованість у цих сферах, так і працювати з тими, хто ще перебуває у процесі вибору власного професійного шляху.
Окрема дискусія розгорнулася навколо питання загальної природничої грамотності. Учасники й учасниці дискусії зазначили, що в демократичному суспільстві ухвалення важливих рішень залежить від усіх громадян, тому базове розуміння природничих наук потрібне кожній людині, незалежно від її професії. Йдеться насамперед про формування наукового мислення — здатності критично оцінювати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та робити обґрунтовані висновки, що стає особливо важливим в епоху дезінформації та поширення псевдонаукових поглядів.
Експерти й експертки також звернули увагу на важливість осучаснення способів подання матеріалу. Нинішні учні звикли до якісного візуального контенту, тому навчальні матеріали з природничих дисциплін потребують відповідного дизайну та представлення, щоб мати змогу конкурувати за увагу дітей.
Під час роботи в групах експерти напрацювали конкретні рекомендації щодо оновлення природничої галузі:
- переглянути зміст освіти з визначенням базових знань і компетентностей, потрібних кожному учневі й учениці;
- синхронізувати програми природничих предметів між собою;
- модернізувати обладнання кабінетів та лабораторій.
Джерело https://mon.gov.ua/news/pryrodnycha-haluz-iak-fundament-konkurentospromozhnosti-krainy-mon-zibralo-ekspertiv-i-ekspertok-dlia-onovlennia-pryrodnychoi-osvity
21–26 березня у Львові Мала академія наук разом із партнерами проводила IV етап Всеукраїнської олімпіади з фізики
У Львові відбувся IV етап Всеукраїнської олімпіади з фізики. 
До фіналу долучилося 149 учасників зі всієї України.
«Фізика — це не лише формули та закони, а спосіб розуміння світу. Олімпіада дає можливість молодим талантам продемонструвати свої знання, а ще зробити крок назустріч майбутнім науковим відкриттям», — зазначив президент МАН Станіслав Довгий.
Хмельниччину представляли 6 учнів 8 – 11 класів, два керівники і два члени журі. А саме:
- Кравець Володимир Віталійович, учень 8 класу ліцею № 11 м. Хмельницького
- Цюпа Анастасія Сергіївна, учениця 9 класу ліцею № 14 м. Хмельницького
- Войдевич Владислав Вадимович, учень 9 класу Дунаєвецького ліцею №3
- Гладкий Іван Олександрович, учень 10 класу ліцею № 1 м. Хмельницького
- Башинський Юрій Вікторович, учень 10 класу Нетішинського академічного ліцею
- Холод Андрій Сергійович, учень 11 класу ліцею № 1 м. Хмельницького
Супроводжували учнів
- Яцишена Анна Сергіївна, вчителька фізики Лісовогринівецького ліцею, Лісовогринівецької сільської ради;
- Шрубковська Оксана Андріївна, вчителька фізики комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 14 імені Івана Огієнка Хмельницької міської ради».
В журі працювали досвідчені вчителі Міль Микола Сергійович та Репей Володимир Іванович.
За результатами олімпіади учасники достойно змагалися, але на жаль дипломів I-III ступенів не здобули.
Дякуємо учасникам, їх учителям за підготовку до змагань з фізики і бажаємо наступного навчального року здобути кращі результати.
Джерело https://hoippo.km.ua/?p=14248
«Оцінювання в НУШ на уроках географії: сучасний стан, виклики, рекомендації»
19 березня 2025 року у конференційній залі КУ ХМР «ЦПРПП» відбувся семінар-практикум «Оцінювання в НУШ на уроках географії: сучасний стан, виклики, рекомендації» для вчителів Хмельницької МТГ.
На семінарі було розглянуто такі питання:
– сучасні підходи та вимоги до оцінювання в НУШ на уроках географії;
– рекомендації щодо впровадження ефективного оцінювання;
практичні приклади оцінювання компетентнісно орієнтованих завдань;
– принципи оцінювання за групами результатів та відображення їх у шкільних журналах. Семінар став корисним майданчиком для обміну ідеями та отримання дієвих інструментів, які допоможуть зробити процес оцінювання на уроках географії сучасним, об’єктивним та мотивуючим для учнів.
Спікери: Денис ГАЛКІН, методист з географії та економіки ХОІППО; Галина ДУМАНСЬКА, регіональний координатор НУШ. Модератор: Аксинія ЛЕЗНЮК, консультант КУ ХМР «ЦПРПП».
__________________________________________________________
Всеукраїнські очний та дистанційний KMDШ STEAM-ТУРНІР – 2025
У рамках фестивалю «STEM-весна – 2025» буде проведено Всеукраїнські очний та дистанційний KMDШ STEAM-ТУРНІР – 2025!
Метою є: реалізація концептуальних засад STEM-освіти, впровадження STEАM-орієнтованого підходу в освітній процес, розвиток у здобувачів освіти системного мислення, формування навичок роботи в команді та застосування набутих теоретичних знань з природничих наук у практичній діяльності.
Проведення турніру в дистанційному форматі складається із наступних етапів:
- з 17.03 – 04.04.2025 педагог-наставник закладу освіти об’єднує здобувачів освіти 5-6 та 7-9 класів у команди по 4-5 осіб та реєструє їх за покликанням: https://forms.office.com/e/EUhbaSPcay.
- 10.04.2025 – інформаційний вебінар для зареєстрованих учасників;
- до 11.04.2025 – на зареєстровану е-пошту учасники отримують кейс навчально-методичних матеріалів та рекомендації щодо організації і проведення турніру;
- 16-30.04.2025 – у закладах освіти проводиться турнір;
- до 09.05.2025 – заклади освіти розміщують фото/відео-матеріали проведення турніру у Facebook-групі «Відділ STEM-освіти ІМЗО» (https://www.facebook.com/groups/805895179541236) із хештегом #KMDS_STEAM та заповнюють форму зворотного зв’язку;
- до 19.05.2025 – організатори надсилають закладам освіти електронні сертифікати та дипломи.
Умови проведення дистанційного турніру за покликанням: https://surl.li/vmqzbb
Для участі в очному Всеукраїнському KMDШ STEAM-ТУРНІРІ-2025 закладу освіти необхідно:
- 17.03 – 31.03.2025 – зареєструвати команду(и) за покликанням: https://forms.office.com/e/XBHNvSSj0i;
- до 02.04.2025 – виконати відбіркове завдання та надіслати організаторам;
- 04.04.2025 – отримати у разі успішного відбору від організаторів запрошення на очний турнір;
- 16.04.2025– взяти участь у турнірі, який відбуватиметься на базі ДП «ГРАНД-ЛІЦЕЙ», будівля якого має сертифіковане укриття. Усі команди-учасники отримують дипломи, переможці – цінні подарунки.
Умови проведення дистанційного турніру за покликанням: https://surl.li/brfnxo.
Участь STEAM-турнірах безоплатна.
Джерело https://imzo.gov.ua/events/vseukrains-ki-ochnyy-ta-dystantsiynyy-kmdsh-steam-turnir-2025/
В Україні стартує основний етап міжнародного дослідження PISA-2025
З 17 березня по 4 травня 2025 року в Україні відбудеться основний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. У ньому візьмуть участь понад 10 000 15-річних підлітків із майже 300 закладів загальної середньої, професійно-технічної та фахової передвищої освіти.
Про це повідомив Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО).
Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України, тестування та анкетування проходитиме в 17 регіонах. Через безпекові ризики та тимчасову окупацію окремих територій до вибірки не включені заклади освіти з Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Дніпропетровської, Сумської областей, а також АР Крим і м. Севастополя.
Як зазначила очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, не можна врахувати те, що в 17 регіонах, в яких проходитиме тестування, є внутрішньо переміщені особи з областей, які не охоплюватиме це дослідження: “Ми аналізуємо всі дані за результатами оцінювання, є спеціальні статистичні методи врахування вже на різні підготовлення остаточних даних будь-яких аномалій вибірки”.
Оцінювання відбуватиметься на комп’ютерах у приміщеннях навчальних закладів. Для його проведення залучать сотні освітян, включаючи регіональних координаторів, старших інструкторів та спостерігачів.
PISA-2025 традиційно оцінюватиме знання учнів у трьох ключових галузях: математиці, читанні та природничих науках. Основний акцент цьогоріч зроблено на природничо-науковій сфері. Також вперше перевірятимуть компетентності у сфері цифрової грамотності — дослідження “Навчання в цифровому світі” допоможе визначити рівень критичного мислення та навичок роботи з інформацією в інтернеті.
Крім того, за підтримки ЮНІСЕФ Україна братиме участь у тестуванні з англійської мови, де підлітки виконуватимуть завдання з читання, аудіювання та говоріння.
Результати PISA-2025 будуть оприлюднені восени 2026 року. Вони допоможуть оцінити рівень освіти в Україні та вплив війни на навчальні досягнення підлітків.
Нагадуємо, медіа “НУШ” раніше повідомляло, що у циклі PISA-2025 основна увага буде зосереджена на природничо-науковій освіті. Це вже третій раз, коли саме цей напрям стає ключовим у дослідженні – попередньо його активно аналізували у 2006 та 2015 роках.
Джерело https://nus.org.ua/2025/02/13/v-ukrayini-startuye-osnovnyj-etap-mizhnarodnogo-doslidzhennya-pisa-2025/
Затверджено склад ювілейної, 30-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ)
Команда працюватиме на станції «Академік Вернадський» упродовж року: з березня 2025-го до квітня 2026-го.
У новій експедиції — 13 учасників та учасниць. Зокрема, 8 вчених (3 метеорологи, 3 біологи та 2 геофізики) та 5 представників команди життєзабезпечення: сисадмін, дизеліст, механік, лікарка та кухарка. Повний поіменний список — наприкінці новини.
Очолив 30-ту УАЕ досвідчений український полярник, метеоролог Олександр Полудень. Раніше він працював у п’яти річних експедиціях на станції «Академік Вернадський» як озонометрист. Цього разу вперше керуватиме командою і також вивчатиме озоновий шар Землі.
В експедиції буде чотири жінки: це стільки ж, як і в нинішній 29-й УАЕ. Нагадаємо, що вона стала рекордною за кількістю учасниць за останні 27 років. Перед цим чотири полярниці зимували на «Вернадському» у другій УАЕ 1997-98 років, а потому близько 20 років (до 2018-го) взагалі існувала негласна заборона на включення жінок до українських експедицій.
30-та УАЕ проводитиме в Антарктиці геофізичні, метеорологічні та біологічні дослідження, а також забезпечуватиме роботу станції «Академік Вернадський».
Джерело: https://mon.gov.ua/news/khto-pratsiuvatyme-v-30-i-ukrainskii-antarktychnii-ekspedytsii-vyznacheno-sklad
Україна почала підготовку для участі у дослідженні TALIS+
Україна візьме участь у TALIS+ – освітньому дослідженні найрізноманітніших аспектів учителювання, метою якого є поліпшення вчительської професії та врахування думки освітян щодо різних аспектів їхньої роботи. Дослідження проводитиметься до 2026 року.
Про старт підготовки дослідження написав на своїй сторінці Facebook новопризначений Національний координатор Дослідження вчительської професії TALIS Олександр Елькін.
Як пояснила веб-ресурсу “Нова українська школа” директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Тетяна Вакуленко, TALIS (на відміну від PISA, яка досліджує учнів) приділяє увагу учительству. І основний інструмент TALIS – анкетування. Це дослідження має з’ясувати ставлення педагогів та педагогінь до освітнього процесу, до системи адміністрування закладів освіти та із якими труднощами і викликами педагоги стикаються під час роботи.
“Там дуже багато запитань, які стосуються і упорядкування умов і оплати праці, і паперового навантаження, і безперечно одна із цінностей цього дослідження полягає в тому, що ми отримаємо правдиву інформацію про те, як учитель ставиться до аспектів своєї роботи”, – додала пані Тетяна Вакуленко. “Власне, через інформування політиків про свою позицію, вчительство потенційно може отримати кращі умови праці і певні речі в їхній праці можуть бути оптимізовані і спрощені”, – резюмувала директор УЦОЯО.
Як зазначає сам координатор дослідження Олександр Елькін, TALIS охопить різноманітні аспекти вчительства й вчителювання. В коментарі медіа-ресурсу “Нова українська школа” пан Олександр зазначив, що дослідження спрямовано на те, щоб створювати вплив на рівні освітніх політик. Його результатами можуть скористатися управлінці на рівні освіти аби покращити і змінити освітні політики. Оскільки цільовою аудиторією TALIS є вчителі і адміністрації закладів освіти, то саме вони в першу чергу можуть відчути прикладний результат дослідження.
Джерело: https://nus.org.ua/2025/01/13/ukrayina-pochala-pidgotovku-dlya-uchasti-u-doslidzhenni-talis/?utm_source=chatgpt.com
Магнітний північний полюс змінив своє положення
У 2024 році науковці оновили Світову магнітну модель, яка фіксує зміщення магнітного північного полюса. Це критично важливо для точного функціонування навігаційних систем і технологій. Полюс, що століттями повільно рухався територією Канади, за останні десятиліття різко прискорився у бік Сибіру.
На відміну від географічного Північного полюса, магнітний полюс, який є точкою вертикального спрямування земного магнітного поля, не є статичним. Він постійно змінює розташування через залізо-нікелеві потоки всередині планети. У грудні 2024 року міжнародна група науковців презентувала оновлену Світову магнітну модель, що виходить кожні п’ять років. За цими даними, магнітний полюс, який довго рухався поблизу Канади, за останні 20 років пришвидшився до Сибіру, але нещодавно темпи зменшилися з 50 до 35 кілометрів на рік.
Це явище пояснюється взаємодією двох магнітних аномалій, розташованих під Канадою та Сибіром. Регулярне оновлення моделі необхідне, бо координати полюса мають бути надзвичайно точними: для компасів, GPS і навігації загалом. Оновлена модель має в 10 разів вищу роздільну здатність, ніж попередня, що зменшує навігаційні похибки — наприклад, під час подорожі з Південної Африки до Великої Британії похибка скоротилася на 150 кілометрів.
Оновлення дає нові можливості для досліджень магнітного поля Землі, його змін та зв’язку з геологічними процесами. Воно також знижує ризик помилок при орієнтуванні в повітрі, на морі й на суші.
Джерело https://nauka.ua/news/magnitnij-pivnichnij-polyus-zminiv-svoye-polozhennya
________________________________________________________________________________________________
МОН оголосило про нову ініціативу – уроки енергоефективності
Міністерство освіти і науки оголосило про старт нового проєкту «Уроки енергоефективності», метою якого є поширення культури свідомого використання енергоресурсів серед учнівства.
За інформацією МОН, з метою впровадження теми енергоефективності в шкільну програму та спільної реалізації ініціативи відомство вже провело першу підготовчу зустріч із департаментами освіти обласних адміністрацій.
У міністерстві наголошують, що «уроки енергоефективності» це проєкт, який допоможе сформувати в учнівства звички енергозбереження і практичні навички раціонального споживання енергоресурсів, сприятиме розвитку культури свідомого енергоспоживання серед дітей та дорослих.
«Ми прагнемо, щоб енергоефективність стала спільною цінністю та відпрацьованою навичкою для протидії викликам, які створює ворог», – зазначають у МОН.
Для реалізації проєкту планується розробити навчальні модулі та впровадити їхню інтеграцію в навчальну програму.
Після проходження експертизи та надання грифів, школам буде запропоновано інтегрувати навчальні матеріали в галузеві дисципліни 5–11 класів.
У МОН повідомили, що інтеграція теми не передбачатиме створення додаткового навантаження, а пропонуватиме матеріали для відповідних тем програм, щоб актуалізувати їх.
Також таку інтеграцію рекомендовано до модельних навчальних програм «Пізнаємо природу», STEM, «Довкілля», «Технології», «Природничі науки», «Підприємництво та фінансова грамотність», «Економіка».
Розроблення додаткових матеріалів й інструментів. Школам буде запропоновано використання інтерактивних дидактичних ігор, ознайомчих відеороликів, навчальних матеріалів, презентацій, сценаріїв для позаурочних заходів, зокрема в онлайн-форматі.
Для вчителів розроблять спеціальні методичні рекомендації. Ці матеріали заплановано передати закладам освіти перед початком навчальних занять у другому весняному семестрі.
Джерело https://osvita.ua/school/93472/
Зображення створено за допомогою штучного інтелекту (Gemini)
________________________________________________________________________________________________
Одразу дві Нобелівські премії 2024 відійшли за розробки штучного інтелекту.
У 2024 році дві з трьох наукових нагород Нобелівської премії дісталися за відкриття в галузі штучного інтелекту, що спричинило активну дискусію в науковій спільноті. Річ у тім, що штучний інтелект використовується не так давно, приблизно з 2015 року, коли з’явились перші надійні алгоритми для обробки великих масивів даних. А Нобелівський комітет відомий якраз тим, що нагороджує за досягнення, добре перевірені часом. Тобто найчастіше від відкриття до премії проходить двадцять, а іноді навіть тридцять років. Тож не дивно, що таке швидке відзначення штучного інтелекту змусило спеціалістів задуматись, яке місце в науці майбутнього посяде ШІ та чи зможе він колись отримати Нобелівську премію самостійно. Видання New Scientist спробувало розібратися, яке майбутнє чекає на штучний інтелект у науці, опитавши експертів з різних галузей, щоб зібрати найрізноманітніші погляди на цю тему. Переказуємо основні тези.
За словами Гаррі Лоу з Кембриджського університету, дві Нобелівські премії цього року відображають два різні шляхи застосування штучного інтелекту в науці: як інструмент для вивчення світу та як окреме самостійне заняття. Лоу сказав: «Іншими словами, ці дві премії лауреати отримали відповідно «за науку про ШІ» та «за використання ШІ в науці».
Нобелівську премію з фізики розділили Джон Гопфілд та Джеффрі Гінтон, якого ще часто називають одним із «хрещених батьків штучного інтелекту». Їхні винаходи уможливили машинне навчання, що стало фундаментом для створення штучного інтелекту.
Вони використали концепції та методи з квантової та статистичної фізики, щоб створити машини, які імітують процеси асоціативної пам’яті та навчання у людей. Вони можуть самостійно виявляти властивості наданих даних, тренуватися на прикладах і використовуватися для класифікації зображень або створення нових прикладів на основі того, чому навчилися. Це відкриття допомогло створити великі штучні нейронні мережі, які зараз активно використовують у різних галузях науки та повсякденному житті, як-от ChatGPT.
Нобелівську премію з хімії частково отримали Деміс Гассабіс і Джон Джампер, розробники з Google DeepMind, за роботу над штучним інтелектом AlphaFold2, який вирішив проблему багатьох біохіміків та молекулярних біологів. Вони розділили нагороду з Девідом Бейкером, який працював над комп’ютерним дизайном білків, але його робота не була пов’язана з ШІ.
Річ у тім, що білки є дуже різноманітним і життєво важливим класом молекул для багатьох біохімічних процесів в організмі. Однак щоб виконувати свою функцію, білок має правильно згорнутись у тривимірну структуру, тобто мати специфічну форму. А от передбачити якою буде ця форма дуже важко, адже треба враховувати багато різних факторів, наприклад, наявність заряду у деяких амінокислот в його складі, їх структуру та здатність до утворення хімічних зв’язків між собою. Це можна дослідити й лабораторними методами, але вони дуже дорогі, трудомісткі та довгі. А от AlphaFold2 розробники натренували на вже відомих структурах білків і виявили, що на їх основі штучний інтелект може передбачати структури інших білків з неймовірною точністю. Це значно прискорить роботу над багатьма дослідженнями, наприклад, для кращого розуміння механізмів стійкості патогенів до антибіотиків.
Докладніше https://nauka.ua/article/nobelai
______________________________________________________________________
Обов’язковими в старшій школі будуть 7 навчальних предметів
Учні старшої профільної школи, що буде запроваджена в 2027 році, вивчатимуть 7 обовʼязкових дисциплін – українську мову, літературу, історію України, англійську мову, математику, фізичну культуру й захист України.
Про це повідомили в Міністерстві освіти і науки, презентуючи зміни, що відбудуться з упровадженням реформи профільної освіти.
Інші шкільні предмети будуть вивчатися учнями залежно від вибору профілю навчання.
Вибір предметів або курсів планується забезпечити завдяки навчальним програмам, над якими МОН уже почало працювати, а також створенню академічних ліцеїв.
Очікується, що ліцеями будуть переважно великі заклади освіти з кількома паралелями старших класів.
Завдяки цьому учнів можна буде обʼєднати в групи для вивчення різних предметів. Водночас що більше учнів на паралелі, то ширший вибір предметів може бути запропонований.
У МОН зазначають, що цей чинник є особливо актуальним для сільських шкіл і шкіл невеликих міст, де зазвичай замала кількість учнів не дає змоги організувати повноцінне профільне навчання.
Для допомоги учням у питанні вибору профілю у школах має бути запроваджена посада карʼєрного радника.
За планом МОН, це будуть фахівці, які пройдуть спеціальну підготовку і займатимуться консультуванням підлітків, їхнім супроводом у процесі особистісного визначення та професійного становлення.
Окрім того, упродовж навчання в 10 класі у школярів буде змога змінити обраний профіль навчання, якщо вони зрозуміють, що помилилися з вибором.
У 10 класі викладатиметься найменше «профільних» предметів і найбільше обовʼязкових для всіх учнів. В 11–12 класах кількість «профільних» і вибіркових уроків зросте.
Джерело https://osvita.ua/school/reform/93383/
«НООСФЕРА» ПОЧИНАЄ НОВИЙ АНТАРКТИЧНИЙ СЕЗОН
24 грудня 2022 року флагман українського науково-дослідного флоту – криголам «Ноосфера» – вирушив з Кейптауна (Південно-Африканська Республіка) в Антарктику. Це вже другий його антарктичний сезон під синьо-жовтим прапором. Капітаном судна, як і минулого разу, є Павло Панасюк.
Нинішня експедиція є спільною українсько-польською і фінансована переважно Польською антарктичною програмою (що є дуже помічним для нас в умовах скороченого через повномасштабну війну бюджету). Тож спочатку «Ноосфера» вирушить до польської антарктичної станції «Арцтовський», яка розташована на острові Кінг Джордж.
Далі наш криголам доставить вантажі, і що дуже важливо, українську команду технічних спеціалістів на українську станцію «Академік Вернадський». Ці фахівці попри всі складнощі мають завершити розпочату модернізацію інфраструктури станції. Цього сезону в планах – заміна системи опалення, облаштування нового майданчика для зберігання човнів, роботи із заземлення дизельної та головної будівлі станції, а також низка інших невідкладних робіт, потрібних для успішної зимівлі 28-ї УАЕ.
Попереду в судна – довга дорога через Атлантичний та Південний океани. Очікується, що криголам дістанеться «Вернадського» до кінця січня наступного року.
До речі, «Ноосфера» йде до Антарктиди з великим тризубом на борту (розміром 1.25 м на 1.05 м). Два малі Державні Герби України були встановлені восени цього року під командуванням капітана Олександра Гришка під час ремонту та підготовки судна до антарктичного рейсу. Наші символи посіли чільне почесне місце – на фальштрубах з правого та лівого борту судна.
Світ має бачити нашу незламність та впевненість у Перемозі повсюди, навіть посеред айсбергів та вічних снігів. Все буде Україна!
Нагадуємо, що з кінця січня до кінця травня 2022 року відбувся перший антарктичний сезон «Ноосфери». Наш флагман успішно забезпечив ротацію зимівників на українській станції «Академік Вернадський», перезмінку полярників на польській станції «Арцтовський» та проведення унікальних досліджень з вивчення Південного океану.
Із 3 по 26 жовтня в Україні тривав основний етап міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 – збирання даних у закладах освіти, які потрапили до вибірки учасників.
Про це сьогодні, 27 жовтня 2022 року, повідомляє Український центр оцінювання якості освіти.
Упродовж цього періоду понад 3500 учнів/студентів зі 175 закладів освіти пройшли тестування з трьох ключових галузей дослідження – математики (основна галузь циклу PISA-2022), читання, природничо-наукових дисциплін. А також – тестування з інноваційної для PISA-2022 галузі – креативного мислення.
Збирання даних у межах основного етапу PISA-2022 мало відбутися ще у квітні-травні цього року, однак через широкомасштабне вторгнення росії цей етап у закладах освіти України було відтерміновано до відносної стабілізації ситуації.
Можливість повернутися до питання проведення дослідження з’явилася наприкінці літа, коли МОН та УЦОЯО спільно з міжнародними партнерами погодили новий, спеціально адаптований для України графік проведення дослідження.
Завдяки цьому в стислі терміни вдалося здійснити всі підготовчі заходи, щоб у жовтні провести тестування і не втратити останнього шансу на проведення цього циклу дослідження, адже за правилами PISA дані всіх країн учасниць мають бути зібрані до кінця 2022 року.
За планами мирного часу, в основному етапі PISA-2022 від України мали взяти участь понад 7000 п’ятнадцятирічних учнів/студентів, репрезентативно представивши всі регіони країни (окрім АР Крим). На жаль, досягти цього показника в умовах війни не вдалося, і на етапі початку процедур збору даних база учасників містила 5486 учнів/студентів. Однак не всі потенційні учасники з різних причин, зокрема й через загострення безпекової ситуації, змогли взяти участь у дослідженні. Тому в результаті у цьому етапі PISA-2022 взяли участь понад 3500 українських учнів/студентів.
Даний етап дослідження відбувався в умовах війни: учасникам, педагогам і організаторам доводилося долати труднощі, щоб дістатись до закладу освіти, де проходило тестування, переривати тестування, щоб спуститися в укриття під час повітряних тривог.
Наступний етап дослідження – обробка й узагальнення зібраних під час тестування та анкетування учнів/студентів даних. Міжнародний звіт за підсумками оброблення й багатоетапного аналізу даних PISA-2022 з’явиться у грудні 2023 року.
Джерело https://mon.gov.ua/ua/news/zaversheno-osnovnij-etap-doslidzhennya-pisa-2022
Вигнання Національного комітету росії з Міжнародного географічного союзу
Виконуючий обов’язки Президента, віце-президент Українського географічного товариства В.І. Олещенко взяв участь у засіданнях Генеральної Асамблеї Міжнародного географічного союзу.
Засідання Асамблеї відбулися у Парижі під час проведення 18-22 липня 2022 року Позачергового Міжнародного географічного конгресу з нагоди 100-ліття Міжнародного географічного союзу.
Найбільш принципове значення під час обговорення питань порядку денного мало питання щодо припинення членства Російської Федерації у Міжнародному географічному союзі.
З цією вимогою у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України Українське географічне товариство звернулося до Міжнародного географічного союзу, національних комітетів Союзу, усіх географів світу 03 березня 2022 року (з листом можна ознайомитися українською та англійською мовами).
Після багатьох перемовин керівника Товариства з Президентом Міжнародного географічного союзу професором М.Медоузом, додаткових роз’яснень щодо правових та інших підстав і можливостей для вирішення цього питання, з огляду на позицію національних комітетів географів Польщі, Франції, Австрії, США, Італії, Словенії, Латвії, Литви, Естонії, Фінляндії, Швеції, Норвегії, Данії та численних інших держав світу, Виконком Міжнародного географічного Союзу 07 березня 2022 року ухвалив безпрецедентне рішення про призупинення членства Російської Федерації у Союзі з винесенням цього питання на розгляд Генеральної асамблеї Союзу для ухвалення остаточного рішення.
На засіданні Генеральної асамблеї після обговорення рішення Виконкому, яке представив з відповідним обґрунтуванням особисто Президент Союзу Майкл Медоуз, виступу керівника Українського географічного товариства, його відповідей на коментарі інших учасників зібрання, виступів посланців від багатьох національних комітетів, заключного, аргументованого виступу Президента Союзу Генеральна асамблея Міжнародного географічного союзу одноголосно ухвалила рішення щодо негайного вигнання Національного комітету Росії з МГС.
У зв’язку з цим доповіді усіх російських географів одразу було виключено з програми Конгресу, припинено будь-які офіційні відносини Союзу з Національним комітетом Росії.
Джерело http://surl.li/dptwr
ЗАТВЕРДЖЕНО ТИПОВІ ПРОГРАМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ТА КЕРІВНИКІВ ЗЗСО, ЯКІ ВПРОВАДЖУЮТЬ ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
З метою професійного розвитку педагогічних працівників та керівників закладів загальної середньої освіти підготовлено типові програми підвищення кваліфікації, які затверджено відповідними наказами МОН:
Типові програми підготовлено робочою групою, до складу якої увійшли представники Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», Інституту педагогіки НАПН України, закладів післядипломної педагогічної освіти та вищих закладів освіти.
Програми складаються з тематичних модулів, зміст яких відповідає вимогам професійних компетентностей педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, які визначені професійними стандартами за спеціальностями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)», «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти».
На підставі запропонованих типових програм суб’єкти підвищення кваліфікації можуть розробляти власні програми підвищення кваліфікації вчителів та керівників ЗЗСО, використовуючи всі або окремі теми чи модулі.
Докладніше https://mon.gov.ua/ua/news/zatverdzheno-tipovi-programi-pidvishennya-kvalifikaciyi-vchiteliv-ta-kerivnikiv-zzso-yaki-vprovadzhuyut-derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti
РОЗРОБЛЕНО ПОСІБНИК «АБЕТКА З БЕЗПЕКИ» ДЛЯ УЧНІВ ЗЗСО
Цьогорічний початок навчального року передбачає безпрецедентні заходи для безпечного освітнього середовища від дотичних органів влади. З цією метою в МАС розробили посібник «Абетка з безпеки» для школярів середньої школи.
У книжці зібрані поради, відповіді на найактуальніші питання щодо воєнного стану, роз’яснення і рекомендації, які допоможуть дітям, батькам, викладачам зберегти здоров’я і життя.
Посібник «Абетка з безпеки» для школярів середньої школи можна переглянути онлайн на сайті МВС.
УКРАЇНСЬКІ УЧНІ ВИБОРОЛИ МЕДАЛІ НА XV МІЖНАРОДНІЙ ОЛІМПІАДІ З АСТРОНОМІЇ ТА АСТРОФІЗИКИ
У Грузії завершилася XV Міжнародна олімпіада з астрономії та астрофізики. Змагання, на яких було представлено 39 країн світу, проходили з 14 до 22 серпня 2022 року в древньому місті Кутаїсі. Серед 209 олімпійців були учасники з України, які гідно представили нашу державу.
Українські школярі вибороли одну срібну, три бронзові медалі та Почесну грамоту. Срібну медаль завоювала Діана Зазубик, учениця ліцею № 5 Івано-Франківської міської ради, бронзові медалі отримали Северин Шикула та Ірина Гонцовська, учні Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату при Львівському національному університеті імені Івана Франка, а також Андрій Никифорчин, учень ліцею імені Миколи Сабата Івано-Франківської міської ради. Почесною грамотою було нагороджено Лева Тартаковського, учня Рішельєвського наукового ліцею міста Одеси.
Найщирішої подяки заслуговують усі педагоги, методисти та науковці, причетні до підготовки учасників змагань від України. Роботу з тренування та відбору учнів очолював доцент фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Решетник Володимир Миколайович, а до безпосередньої підготовки учнів до змагань протягом кількох місяців на волонтерських засадах був долучений великий неформальний колектив учителів та науковців-астрономів з усієї України. Організаційно-методичне забезпечення участі школярів України у XV Міжнародній олімпіаді з астрономії надала Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти». Фінансування участі школярів України в олімпіаді було здійснено за спонсорські кошти.
EDPRO НАДАЄ ДОСТУП УКРАЇНСЬКИМ УЧНЯМ І ВЧИТЕЛЯМ ДО ЕЛЕКТРОННИХ ПІДРУЧНИКІВ
У зв’язку з подовженням воєнного стану в Україні, 1 вересня 2022 року EdPro відкриє до 31 грудня безоплатний доступ до електронних підручників. На цей термін буде також надано безоплатний доступ до інших посібників компанії та підручників, розміщених на сервері.
Школярам необхідно мати доступ до україномовного контенту та програмних засобів, що допомагають продовжувати освіту незалежно від місця перебування здобувачів і викликів воєнного часу.
EdPro від початку війни надали всім користувачам з України безоплатний доступ до вересня 2022 року, що дозволило вчителям проводити дистанційне навчання за створеними в Україні електронними підручниками та використовувати україномовний мультимедійний контент.
Нагадаємо, електронні підручники рекомендовані МОН для учнів 1-5 класів розміщено у вільному доступі.
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
Джерело https://mon.gov.ua/ua/news/edpro-nadaye-dostup-ukrayinskim-uchnyam-i-vchitelyam-do-elektronnih-pidruchnikiv
ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ GOOGLE ДЛЯ ОСВІТИ: 25 ЛИПНЯ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ НАВЧАННЯ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ, ВЧИТЕЛІВ І ВИКЛАДАЧІВ
25 липня 2022 року для освітян закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти розпочнеться дистанційне навчання за програмою «Цифрові інструменти Google для освіти» від МОН і Google Україна.
Програма передбачає 12 ідентичних циклів безкоштовних освітніх курсів і тренінгів, кожен з яких розпочинає роботу щомісяця з липня 2022 до червня 2023 року. Реєстрацію відкрито за посиланням.
Курс містить 5 модулів (30 годин – 1 кредит ECTS). Кожен модуль складається з відеолекції, практичних завдань і підсумкового тесту.
Учасники отримуватимуть завдання в захищеному віртуальному просторі Google Класів. До кожної теми буде публікуватися запис лекції, а також проводитиметься додаткова консультація в Google Meet, під час якої кожен учасник отримає можливість задати запитання тренеру та продемонструвати екран для вирішення проблемної ситуації.
Викладання буде здійснюватися послідовно:
- базовий рівень – для учасників, які прагнуть навчитися працювати з мобільними пристроями;
- середній рівень – для учасників, які прагнуть розібратися з установленим вебпереглядачем Google Chrome;
- поглиблений рівень – для учасників, які прагнуть навчитися працювати з ноутбуками Chromebook.
Заклади освіти, педагогічні колективи яких успішно завершать навчання за програмою з показником вище 50% від загальної кількості працівників, протягом року отримають спеціальний статус «Заклад освіти – учасник програми Google for Education».
За підсумками програми також планується відзначити найактивніші заклади.
Із організаційними деталями, програмою та розкладом навчальних сесій можна ознайомитися на спеціально створеному сайті.
Автор фото -Google Україна
Джерело https://mon.gov.ua/ua/news/cifrovi-instrumenti-google-dlya-osviti-25-lipnya-rozpochinayetsya-navchannya-dlya-vihovateliv-vchiteliv-i-vikladachiv
УКРАЇНА ВПЕРШЕ ВЗЯЛА УЧАСТЬ В ЗАСІДАННІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛЯРНОЇ РАДИ З ДОСЛІДЖЕНЬ АРКТИКИ ТА АНТАРКТИКИ
Україна вперше долучилася до засідання Європейської полярної ради (ЄПР) – організації, що займається стратегічним розвитком полярних досліджень та інших ініціатив щодо Арктики та Антарктики в Європі. Взяти участь у заході запросили Національний антарктичний науковий центр на правах нового члена Ради, адже в квітні цього року НАНЦ набув повноправного членства в ЄПР. Виїзне засідання Європейської полярної ради відбулося 13-17 червня 2022 року в місті Болонья (Італія) і було присвячене засадам нової Стратегії ЄПР на 2022-2027 роки.
Зокрема, учасники обговорили деталі нового стратегічного бачення та місії Ради, яка буде розділена на тематичні блоки для ефективнішої координації, співпраці та взаємодії членів ЄПР як між собою, так і з іншими зацікавленими організаціями.
Протягом літа проєкт Стратегії буде опрацьований робочою групою експертів та погоджений з усіма членами ЄПР. Очікується, що остаточний варіант Стратегії на 2022-2027 роки буде затверджено на наступному пленарному засіданні ЄПР восени 2022 року.
Довідково
ЄПР називають європейським «елітним клубом» антарктичних досліджень. Головна мета Ради – сприяти багатосторонній співпраці учасників із вивчення полярних регіонів. Вона діє як єдиний контактний пункт для комунікації європейських полярних дослідників як між собою, так і з міжнародними партнерами.
Докладніше: bit.ly/3N0teuc
Нагадуємо, що Національний антарктичний науковий центр став членом Європейської полярної ради 5 квітня 2022 року. Це дасть нові можливості нашим ученим для вивчення Арктики та Антарктики, а також поліпшить інтеграцію української науки в європейський дослідницький простір.
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
Джерело https://mon.gov.ua/ua/news/ukrayina-vpershe-vzyala-uchast-v-zasidanni-yevropejskoyi-polyarnoyi-radi-z-doslidzhen-arktiki-ta-antarktiki
МЕТОДИСТИ УКРАЇНСЬКОГО ІНСТИТУТУ РОЗВИТКУ ОСВІТИ РОЗРОБИЛИ «ПУТІВНИК ПО ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ ОНЛАЙН»
9 травня 2022 року, представники Українського інституту розвитку освіти презентували «Путівник по Всеукраїнській школі онлайн», що допоможе всім охочим зорієнтуватися в історії та використанні платформи ВШО.
Путівник містить інструкції до інтерфейсу, рекомендації щодо реєстрації, організації дистанційного й змішаного навчання, а також забезпечення доступності ВШО для учнів з особливими освітніми потребами.
Завантажити путівник можна за посиланням.
Крім того, представники Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» сприяли створенню англомовної версії.
Автор фото – пресслужба Міністерства освіти і науки України
«НООСФЕРА» ПЕРЕЗМІНИЛА ПОЛЬСЬКУ АНТАРКТИЧНУ ЕКСПЕДИЦІЮ ЗАМІСТЬ РОСІЙСЬКОГО СУДНА
Український науково-дослідний криголам «Ноосфера» замість російського судна перезмінив полярників на польській антарктичній станції «Арцтовський». За київським часом це відбулося сьогодні вночі.
«Для української науки важливо продовжувати дослідження на станції «Вернадський», співпрацювати з іншими станціями як в питаннях науки, так і логістики. Через жахливе вторгнення росії в Україну, будь-яка співпраця із країною-агресором, зокрема у сфері науки, неможлива», – зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
Наприкінці березня дорогою із Чилі до української станції «Академік Вернадський» наш криголам уже доправив на «Арцтовський» низку вантажів. А тепер, на зворотному шляху, «Ноосфера» прийняла на борт учасників польської антарктичної експедиції, яких разом із нашими полярниками доправить до чилійського порту Пунта-Аренас.
«Буквально за тиждень після початку війни нас спитали польські колеги, чи новий український криголам не погодиться обслуговувати їхню антарктичну станцію. До цього вони зафрахтували російське судно, але після віроломного вторгнення росіян в Україну більше не хочуть витрачати на них жодної копійки. Поляки теж відправили «рускій корабль» у відомому напрямку», – розповів директор Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Євген Дикий.
За його словами, Центр погодився на цю пропозицію, адже вона дозволить розширити співпрацю між Україною та Польщею, що дуже вигідно для нас.
«У цей складний час Польща надає Україні неймовірну підтримку, зокрема завдяки польській антарктичній програмі ми змогли доправити на “Вернадський” зимувальників 27-ї української антарктичної експедиції. Та й розташована їхня антарктична станція «Арцтовський» на шляху від нашого «Вернадського» до Чилі зручно – на острові Кінг-Джордж, який зазвичай є проміжним пунктом для суден перед виходом у найбурхливішу у світі протоку Дрейка», – пояснив очільник НАНЦ.
Доки польські колеги завантажувались на «Ноосферу» українські біологи, які повертаються додому після роботи на «Вернадському», відібрали зразки ґрунтів та рослин на острові Кінг-Джордж, аби порівняти їх із зібраними в районі «Вернадського». Тож навіть у важкий військовий час триває міжнародна співпраця і плідна робота українських науковців.
Довідково
Польську антарктичну станцію «Арцтовський» відкрили 26 лютого 1977 року та назвали на честь Генріка Арцтовського, видатного польського геолога та геофізика, професора Львівського університету. Станція підпорядкована Інституту біохімії та біофізики Польської академії наук і є цілорічним науковим центром, де проводять океанографічні, геологічні, метеорологічні, біологічні, екологічні та інші дослідження. Зараз на «Арцтовському» працює 46-та експедиція. Як і українська антарктична експедиція, вона має два загони: річний та сезонний. Річна команда змінюється під час антарктичної весни (коли в нас осінь), а сезон працює з кінця антарктичної весни до початку антарктичної осені. Свого часу, коли з незрозумілих причин на «Вернадський» не допускали жінок, саме на «Арцтовському» працювала одна з перших українських учених-полярниць, д.б.н. Ірина Козерецька, нині заступниця директора НАНЦ із науки.
Нагадаємо, українські вчені на криголамі «Ноосфера» відновили геологічні дослідження, які були перервані на 20 років.
Джерело https://mon.gov.ua/ua/news/noosfera-perezminila-polsku-antarktichnu-ekspediciyu-zamist-rosijskogo-sudna
ІМЗО ЗАПРОШУЄ ОСВІТЯН НА 5-ДЕННИЙ ІНТЕНСИВ ПРО STEM-ОСВІТУ В НУШ
У лютому Інститут модернізації змісту освіти організовує для педагогічних працівників, методистів і керівників освітніх закладів зимову сесію «STEM-школи – 2022». Це 5-денний інтенсив, під час якого учасників ознайомлять з інноваційними освітніми технологіями, необхідними для реалізації концептуальних засад Нової української школи, зокрема з напрямами STEM-освіти.
Як повідомляє пресслужба ІМЗО, «STEM-школа – 2022» працюватиме з 22 по 26 лютого в онлайн-форматі, участь у її роботі безкоштовна.
Щоб пройти навчання та отримати методичні матеріали і сертифікат, необхідно заповнити реєстраційну форму.
«Учасників очікує 5 днів інтенсивного онлайн-навчання. Понад вісімдесят спікерів поділяться своїми ідеями, досвідом і готовими кейсами методичних матеріалів. Програма, навчальні матеріали будуть доступні з 18 лютого 2022 року на платформі «Якість освіти», – повідомили в ІМЗО.
Зокрема, програма заходу включатиме матеріали за такими напрямами:
• науково-методичні аспекти розвитку STEM/STREAM-освіти;
• моделі реалізації STEM-освіти в різних установах;
• STEM-урок/заняття: теорія та практика;
• STEM-проєкти: теорія та практика;
• партнерська взаємодія для кращих результатів.
До участі в онлайн-навчанні запрошують науковців, методистів закладів післядипломної педагогічної освіти, працівників методичних служб, керівників закладів освіти, учителів, керівників гуртків та інших зацікавлених осіб.
STEM-школу організовує відділ STEM-освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» спільно з ДЗВО «Університет менеджменту освіти» та за підтримки видавництва «Видавничий дім «Освіта».
Продовжується реєстрація на проєкт «Інженерний тиждень», він стартує 21 березня 2022 року, а завершується – 10 квітня. У цей проміжок часу учасники зможуть перетворити будь-який календарний тиждень на Інженерний.
На відміну від інших освітніх STEM-програм, «Інженерний тиждень»:
Зареєструватися для участі можуть учителі математики, фізики, хімії, астрономії, інформатики, біології, екології, географії та початкової школи. Крім того, запрошуються вчителі історії та літератури, адже цьогоріч проєкт будується навколо інженерної історії України.
Організатори адаптують більшість завдань для виконання їх учнями з особливими освітніми потребами, для цього вчителі отримають відповідні методичні рекомендації.
– за бажанням може провести будь-яка школа;
– школам не потрібно залучати експертів, матеріали розроблено таким чином, що експертами стають вчителі;
– витратні матеріали бюджетні: паперові горнятка, пластикові пляшки, кришечки, палички для розмішування цукру, соломинки, канцелярські гумки тощо.
Учасникам запропонують декілька варіантів інтеграції активностей Тижня в розклад, вони зможуть скористатися одним із них або розробити власний план і графік.
Для участі необхідно заповнити заявку за посиланням.
Контакти проєкту «Інженерний тиждень»: +380 99 111 8928; [email protected].
Незважаючи на те, що деякі школи працюють дистанційно, організатори готують також сценарій для реалізації проєкту в онлайн-форматі.
Нагадаємо, стартапи українських школярів і студентів позмагаються за квиток до Кремнієвої долини та 1 млн доларів.
Успішна сертифікація – достатня підстава для присвоєння наступної кваліфікаційної категорії
Положення про сертифікацію педагогічних працівників визначає, що успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації 
педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії (пункт 40 Положення). Якщо вчитель успішно пройшов сертифікацію, йому видається сертифікат, який потрібно подавати атестаційній комісії, щоб вона присвоїла наступну кваліфікаційну категорію та/або педагогічне звання.
Про сертифікацію, як правильно діяти атестаційним комісіям, читайте на вебсайті: https://bit.ly/3L6MsyG
Дізнайтеся про енергетику
Енергія необхідна. Це втілено у всьому, що ми використовуємо. Щоб ефективно порівнювати джерела енергії, нам потрібно зрозуміти, що це таке і як воно працює.
Energy4me має багато ресурсів для вчителів. Розроблені у партнерстві з Національним проектом розвитку енергетичної освіти (NEED) , плани уроків і заходи є проєктами, які, як доведено, створюють зв’язок між класом і реальними ситуаціями. Цей стиль навчання також виховує критичне мислення та навички вирішення проблем, які цінує будь-який роботодавець.
Плани уроків і заходи
Енергоефективні школи: нова генерація
Iнтерактивний спосіб для дітей опанувати знання про енергоефективність
Унікальний в Україні шкільний освітній проєкт на базі авторської онлайн-програми дистанційного навчання.
- Три освітні курси для учнів ЗЗСО від 4 до 11 класу.
- Індивідуальний, шкільний та міжрегіональний формати навчання.
- Низка захопливих конкурсів енергоощадливого та екологічного спрямування з вартісними подарунками.
- Сприяння впровадженню екологічних стартапів.
- Постійна двостороння комунікація з учасниками, контроль освітнього процесу.
- Заохочувальні подарунки найкращим учням.
Про проєкт – https://energyschool.org.ua/
ЗАТВЕРДЖЕНО СКЛАД ЗИМУВАЛЬНОГО ЗАГОНУ 27-Ї УАЕ, ЩО РІК ПРАЦЮВАТИМЕ НА СТАНЦІЇ “АКАДЕМІК ВЕРНАДСЬКИЙ”
Визначено склад зимувального загону 27-ї Української антарктичної експедиції, який в березні вирушить на станцію “Академік Вернадський” і працюватиме там понад рік. У цій команді буде більше науковців, ніж зазвичай, 3 жінки та один з наймолодших учасників за всі роки.
“За час українських антарктичних експедицій кількість зимівників змінювалась від 10 до 15 людей, але останніми роками відбирали саме 12 – п’ятеро з команди життєзабезпечення станції та семеро науковців. Цього ж разу ми вирішили посилити наукову частину команди, тож у 27-й УАЕ буде 14 учасників: 9 вчених, по 3 на кожен напрям – геофізика, метеорологія, біологія, та традиційно лікар, кухар, дизеліст, механік і сисадмін”, – розповів директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Він пояснив, що збільшення кількості вчених дозволить Україні розвивати наукові дослідження в Антарктиці, які зараз є особливо актуальними для всього світу. За останні роки було значно посилено можливості досліджень на станції: модернізовано біологічну лабораторію, встановлено низку нових приладів для метеорологічних та геокосмічних вимірювань. Ці нові можливості зумовили необхідність розширити наукову групу.
У рамках Марафону 6 вчителів – природничо-математичного циклу представили власний досвід, познайомили колег з сучасними тенденціями освіти. Учасники ж мали можливість почерпнути у свою професійну скарбничку актуальні освітні технології, інструменти та «прокачати» свої педагогічні компетентності.
Спікери, які натхненно працювали протягом “марафонських” днів:
- Возна Ольга Іванівна – “STEM на уроках математики і інформатики”
- Березовська Ірина Миколаївна – “Завдання без паперу-GoFormative-інструмент формуючого оцінювання”
- Сікора Роман Васильович – “Підвищення мотивації здобувачів освіти до вивчення біології шляхом впровадження технології ” принеси свій власний пристрій”
- Янишина Світлана Іванівна – “Створення тестів з географії на платформі “Всеосвіта”
- Зима Наталія Володимирівна – “Інтерактивні робочі аркуші на уроках природничо-математичного циклу”
- Лиса Людмила Едуардівна – “Формувальне оцінювання на уроках географії”
Учасники спільноти діляться власним досвідом
“Підвищення мотивації здобувачів освіти до вивчення біології шляхом впровадження технології «принеси свій власний пристрій”. https://cutt.ly/5Oe806W
(Сікора Роман Васильович, вчитель біології СЗОШ І-ІІІ №6 м.Хмельницького)
Стартував січневий “Марафон педагогічних ідей”
МАРАФОН ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ – це креативна платформа для презентації власного педагогічного досвіду з використанням інноваційних та актуальних освітніх трендів, ідей, тенденцій, проєктів і програм. Марафон об’єднає педагогічних працівників Хмельницької міської територіальної громади для професійного розвитку, обміну досвідом та ідеями.
Метою марафону педагогічних ідей є підвищення рівня професійного розвитку та педагогічної майстерності освітян міської територіальної громади. Марафон педагогічних ідей своїми основними завданнями визначив:
- поширення власного педагогічного досвіду;
- посилення теоретичної та практичної підготовки педагогічних працівників;
- формування креативного простору для активної участі педагогів у процесі розбудови Нової української школи.
SТEM. 5-6 класи (міжгалузевий інтегрований курс)
У чинній модельній навчальній програмі, що затверджена наказом МОН №795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України № 1031), визначено орієнтовну послідовність 
досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета та види навчальної діяльності учнів.
Спираючись на модельну навчальну програму, заклади освіти можуть розробляти власні навчальні програми.
Згідно з модельною навчальною програмою міжгалузевого інтегрованого курсу «STEM. 5-6 класи», метою навчання є створення умов для інтелектуального, соціального, психологічного та творчого розвитку здобувачів освіти через залучення їх до програмування, прототипування, освоєння нових технологій майбутньої професійної діяльності.
https://drive.google.com/file/d/11on1K-_ALTZf2wTRXaM3exqGBpWnl-PC/view
Інженерний тиждень 2022
Міністерство освіти і науки України спільно з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» в рамках розвитку STEM – освіти та впровадження STEM – навчання в закладах загальної середньої та позашкільної освіти інформує про те, що незабаром початок реєстрації учасників «Інженерного тижня – 2022».
Ми ще не знаємо яким саме стане наступний Інженерний тиждень, але точно знаємо що в січні 2022 року школи знову перетворяться на один тиждень на мейкерські та дослідницькі лабораторії, бо інженерія це драйв, кайф і те, що змінює світ.
Інженерний тиждень стартує 21-го березня та триватиме три календарні тижні – до 10 квітня. Ви зможете обрати зручний період для його проведення.
Матеріали курсу Intel з методу навчальних проєктів “Навчання для майбутнього”
“Навчання для майбутного” – один з найпотушніжіших у світі курсів для вчителів з методу навчальних проектів. Ви можете вільно відкривати та скачувати корисні практичні матеріали цього курсу з платформи “Уміти” https://umity.in.ua/porady32/
Посилання на матеріали http://surl.li/baqgp
Модельні навчальні програми. Природнича освітня галузь.
Новостворені модельні навчальні програми будуть масово впроваджуватися в освітній процес закладів загальної середньої освіти ПОЕТАПНО, починаючи з 2022/2023 навчального року. Вони є основою для для розроблення нової навчальної та навчально-методичної літератури для учнів 5-9 класів.
“Пізнаємо природу”. 5-6 класи (інтегрований курс)
Природничі науки. 5-6 класи (інтегрований курс)
Методичні рекомендації щодо особливостей організації освітнього процесу у 5 класах НУШ.
https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-osoblyvostej-organizatsiyi-osvitnogo-protsesu-5-klasah-nush/
Організація освітньої діяльності в 5-х класах закладів загальної середньої освіти, які за Наказом МОН України № 406 від 02.04. 2021р. є учасниками інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» (далі Проєкту) у 2021/2022 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р – https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898 (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898).
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма закладу загальної середньої освіти. Заклад освіти, який здійснює свою діяльність як учасник Проєкту, розробляє освітню програму для адаптаційного циклу базової середньої освіти (5-6) класи на основі типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН № 235 від 19.02.2021 (https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovoyi-osvitnoyi-programi-dlya-5-9-klasiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti).
Освітня програма закладу освіти, розроблена на основі Типової освітньої програми, має:
- відповідати структурі типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти;
- визначати (в обсязі не меншому ніж встановлено відповідною типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
- містити навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів відповідної типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному типовим навчальним планом обсязі в межах мінімального / максимального навантаження для кожної галузі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами;
- містити перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання учнів з навчальних предметів (інтегрованих курсів) в обсязі не меншому ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;
- опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.
У п’ятірку переможців та переможниць Конкурсу увійшли:
- Наталя Лукичова з уроком «Світ фантастики, чи реальність? Наскільки ви «підключені»?»;
- Вікторія Миколаєнко з уроком «Онлайн-сервіси для створення спільних документів. Колективна робота з документами в Інтернеті. Створення проєкту «Цікаві факти про папір»;
- Юрій Пахомов, Христина Буждиган, Іванна Бережницька зі спільним кейс-уроком «Вода»;
- Надія Калінкіна з уроком «Фізика і глечики (Випаровування і конденсація)»;
- Ганна Древицька з уроком «Загальний огляд травної системи людини».
Члени журі відмітили збільшення кількості учасників конкурсу, змістовність уроків, творчий підхід у використанні STEM-підходів в освітньому процесі.
Десять учасників та учасниць фіналу матимуть можливість презентувати свій досвід під час зимової сесії STEM-школи. Крім переможців, сертифікати-запрошення від оргкомітету отримали:
- Юлія Бровко, Наталія Кривко з уроком «Енергоефективні школи: нова генерація»;
- Ірина Слуцька з уроком «Розв’язування компетентнісних задач. Зробимо школу енергонезалежною»;
- Світлана Кулик з уроком «Захист учнівських проєктів з теми «Теплові явища. Температура. Внутрішня енергія. Теплообмін»;
- Олена Манжос з уроком «Стратегія сталого розвитку природи і суспільства».
Організатори конкурсу «Кращий гендерночутливий STEM-урок – 2021»: ГО «Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» (ініціатива Дівчата STEM) та UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення у рамках проєкту «Трамплін до рівності» за підтримки Швеції та за сприяння Офісу Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Партнер конкурсу: ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». https://imzo.gov.ua/2021/12/20/provedeno-final-konkursu-krashchyy-hendernochutlyvyy-stem-urok-2021/
Пропонуємо докладніше ознайомитися з матеріалами конкурсу «Кращий гендерночутливий STEM-урок – 2021» та переглянути повну версію фіналу змагання.
PISA — дослідження заради якості освіти
PISA — найбільше міжнародне дослідження, що вивчає якість освіти: воно охоплює понад 80 країн, що становлять понад 80 % світової економіки. Участь у ньому беруть 15-річні школярі, що навчаються щонайменше у сьомому класі. Саме у цьому віці у більшості держав-учасниць учні закінчують основну школу, і вимоги до них у всіх країнах не надто відрізняються.
PISA не прив’язується до освітніх програм. Дослідження має на меті визначити рівень компетентностей, тобто здатність підлітка використовувати знання і вміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів. PISA оцінює 3 компетентності:
- читацьку: здатність до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів, з якими вони матимуть справу в повсякденному житті;
- математичну: здатність до використання знань і умінь з математики у подоланні різноманітних життєвих викликів і проблем, пов’язаних із математикою;
- природничу: здатність до використання знань і умінь з природничих наук для розв’язання різноманітних життєвих проблем, пов’язаних із певними науковими ситуаціями.
В анкеті, що додається до основного тестування, PISA також досліджує різноманітні аспекти життя учнів. Зібрані за допомогою опитування дані допомагають аналітикам простежити зв’язок між тим, як учні виконують завдання PISA, і різноманітними умовами їхнього життя і навчання.
Що вивчає PISA? http://pisa.testportal.gov.ua/scho-vyvchaye-pisa/
Виконати завдання PISA http://test-pisa.testportal.gov.ua/register
“Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій”
У рамках Марафону 12 вчителів – природничників представили власний досвід, познайомили колег з сучасними тенденціями освіти. Учасники ж мали можливість почерпнути у свою професійну скарбничку актуальні освітні технології, інструменти та «прокачати» свої педагогічні компетентності.
Дякуємо спікерам, які натхненно працювали протягом трьох днів
- Кащук Тетяна Миколаївна – “Реалізація наскрізної змістової лінії “Екологічна безпека та сталий розвиток через призму природничих дисциплін.”
Мацьків Ірина Федорівна – “Формування компетентності спілкування іноземною мовою на уроках хімії.”
Степанова Оксана Володимирівна – “Метод проєктів як ефективний засіб формування навичок ХХІ століття.”
Макарова Лариса Миколаївна – “Впровадження наскрізної лінії “Здоров’я та Безпека” в курсі біології основної школи.”
- Гальчук Тетяна Павлівна – “Елементи STEM – освіти на уроках географії”.
Шандригіна Оксана Василівна – “Сучасні уроки фізики – як основа для успіху дитини”.
Гончарук Юлія Юріївна – “Використання елементів STEAM освіти на уроках інформатики в 5-9 класах”.
Савчук Олексій Євгенович – “Впровадження 3D технологій в навчальний процес”.
- Корольчук Надія Зіновіївна – “Деякі поради та думки щодо сучасного викладання предметів природничого циклу”.
Губай Галина Петрівна – “Робота в групах як технологія,що виробляє мову взаємодіі здобувачів освіти”.
Шевчук Світлана Сергіївна – “Проєкт “Громадсько-патріотичне виховання школярів”.
Злобін Ірина Богданівна – “Проєкт “Мотивуємо дітей і молодь робити добрі справи!” – сесія-презентація посібника “Уроки доброти” спільно з #ЩедрийВівторок.
Чекаємо на МАРАФОНІ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ
МАРАФОН ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ – креативна платформа для презентації власного педагогічного досвіду з використанням інноваційних та актуальних освітніх трендів, ідей, тенденцій, проєктів і програм. Марафон об’єднає педагогічних працівників Хмельницької міської територіальної громади для професійного розвитку, обміну досвідом та ідеями.
Метою марафону педагогічних ідей є підвищення рівня професійного розвитку та педагогічної майстерності освітян міської територіальної громади.
Марафон педагогічних ідей своїми основними завданнями визначив:
- поширення власного педагогічного досвіду;
- посилення теоретичної та практичної підготовки педагогічних працівників;
- формування креативного простору для активної участі педагогів у процесі розбудови Нової української школи.
Календар марафону:
– 04.11.2021р. – 15.11.2021р. – реєстрація спікерів;
– 22.11.2021р. – 26.11.2021р. – марафон педагогічних ідей (за окремим розкладом).
Умови участі у марафоні педагогічних ідей:
– Для спікерів: надіслати заявку для виступу, заповнивши гугл форму до 15.11.2021р. за покликанням: https://forms.gle/TqaC4337tJPCvNnCA.
– Для учасників: форма реєстрації буде відкрита 17.11.2021 року.
17 грудня 2021 року проведено фінал конкурсу «Кращий гендерночутливий STEM-урок – 2021». Майже 30 учасників та учасниць представили на розсуд журі та STEM-спільноти досвід запровадження STEM-підходів при викладанні різних навчальних предметів.
Відповідний 
